У цьому злочині все нагадує детективи Агати Крісті та Артура Конан Дойла: приголомшливе пограбування банку на велику суму грошей; банда, яка любила красиве життя; подружня зрада; рівень продуманості злочину та видатні детективи. Проте відрізняє цей злочин від класичних книжних романів, те що він відбувся насправді. Далі на kharkovyes.com.ua.
Різдвяне пограбування банка
Під час святкування Різдва у вихідні, які тоді тривали з 24 по 28 грудня 1916 року, поки всі банківські працівники були на вихідних відбулося пограбування Харківського взаємного товариства. З банку зникли цінні папери на суму у 2,5 мільйона рублів. Крадіжка була настільки зухвалою, що вранці 28 грудня всі газети Російської імперії на перших шпальтах писали про цей випадок. Інформація про пограбування навіть дійшла до імператора, після чого він наказав відправити для проведення розслідування найкращих детективів.
Аркадій Кошко — начальник кримінального розшуку, дослідивши матеріали справи, одразу зробив припущення, що злочин могла скоїти так звана “варшавська банда”. Вони були відомі тим, що злочини чинили продумані. Крадіжки робили лише на значні суми грошей, тільки відомих об’єктів. Любили селитися в дорогих готелях, харчувалися у відомих ресторанах і носили модний, привабливий одяг. Загалом, поводили себе так, що людям, які з ними стикалися в житті не спадало на думку, що це грабіжники. Це завжди ускладнювало їх пошуки. Проте Аркадій Кошко знайшов та відібрав у картотеці 20 фото представників цього різновиду злочинців та взяв їх з собою. Разом з ним поїхало й декілька агентів-помічників.
Початок розслідування
Коли Аркадій Кошко прибув у Харків, він зустрівся з місцевими слідчими, які повідомили, що заарештували одного зі співробітників пограбованого банку. В чоловіка була репутація недбалого працівника, крім того, підкоп до банку робився з внутрішнього двору будівлі. Навпроти через двір був розташований будинок, де проживали співробітники. Тунель, який, ймовірно, робили близько тижня, вів до банку саме з квартири заарештованого співробітника. Імовірність, що він не чув підземні роботи грабіжників та не знав про те, що відбувалося була мінімальною.
Прибувши на місце злочину, начальник кримінального розшуку побачив цікаву картину. Злочинці зробили підкоп, далі пробили дірку в 1,5-метровій стіні, а потім розпиляли товстий шар металу, і таким чином потрапили до сховища банку. На місці злочину вони залишили з десяток різних складних інструментів, створених спеціально для пограбування.
Подружня зрада та хитрість детективів
Пізніше з’ясувалося, що заарештований чиновник колись працював у банку в Гельсінкі. Там його також підозрювали в причетності до пограбування. Багато ознак вказувало на те, що співробітник банку був причетний до того, що відбулося, але також було зрозуміло, що діяв він не сам.
Кошко разом з помічниками почав обходити місцеві готелі та опитувати їх робітників, показуючи фото працівника банку та злочинців “варшавської банди”. Деяких злочинців з фото впізнали. Вони мешкали у різних готелях, але з’їхали з них в один день. Лакей одного з готелів розповів, що до злочинця часто приходив співробітник банку, а іноді — його дружина. Доволі часто він передавав записки від злочинця до дружини співробітника банку та навпаки. Лакей зробив припущення, що вони були коханцями. Під час допиту банківський чиновник не повірив у це.
Слідчі вирішили піти на хитрість. Один з агентів під виглядом друга злочинця, прийшов до дружини чиновника, передавши їй фото представника “варшавської банди” з підробленим співробітниками поліції написом, адресованим жінці. Вона довго вагалася чи це правда, але зрештою повірила підставному другу коханця та написала записку до нього, де висловила жаль з приводу того, що він знаходиться далеко від жінки, поки її чоловік перебуває під арештом.
Записку показали співробітнику банку, який був розлючений зрадою дружини з його товаришем, та розповів слідчим всі матеріали справи. Більшість причетних на той момент переїхали до Москви, де намагались продати цінні папери. Агент Кошка проник в банду, видаючи себе за людину, яка хоче придбати папери, таким чином більшість злочинців були затримані.
На наступний ранок після затримання харківські газети повідомляли, що вдалося заарештувати 15 злочинців, хоча злочинців насправді було 10, 1 з них вдалося втекти, інші ж отримали покарання. Цінні папери вдалося повернути до банку. А всі детективи та агенти-учасники швидкого та вдалого розслідування отримали підвищення.
