Перша світова війна розпочалась 1 серпня 1914 року між Троїстим союзом (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) та Антантою (Росія, Англія, Франція). У ході бойових дій між країнами до Троїстого союзу приєдналися Туреччина й Болгарія, до Антанти — Румунія і Сполучені Штати Америки. У 1915 році Італія покинула Троїстий союз та перейшла на бік Антанти. Загалом у великому протистоянні взяли участь 38 країн світу з загальною кількістю населення понад 1,5 млрд осіб. Далі на kharkovyes.
Причинами Першої світової війни для кожної держави стали певні свої нюанси, але загалом вони були зумовлені територіальними претензіями та зазіханнями. На той час Україна ще не мала незалежності, а її території входили до складу різних країн: Російської імперії і Австро-Угорщини.
Дослідженням теми становища Харківщини у роки Першої світової війни займався харківський науковець Дмитро Миколайович Чорний, доктор історичних наук, професор ХНУ ім. В.Н. Каразіна. У своїй статті “Велике місто в роки Першої світової війни: повсякденне життя Харкова і харківʼян” він докладно описав стан і настрої місцевого населення, наслідки бойових дій для Слобожанщини у 1914―1918 роках.
Привід до війни та початок бойових дій
Приводом до початку воєнних дій стало вбивство 28 червня 1914 року ерцгерцога Австро-Угорщини Франца Фердинанда та його дружини сербським націоналістом Гаврилом Принципом. В результаті Австро-Угорщина здійснила напад на Сербію, 28 липня 1914 року заявила про свій намір атакувати країну. Вже наступного дня з артилерії обстріляли місто Белград.
Росія у цьому протистоянні стала на бік сербів. У зв’язку з війною, що розпочалась, Російська імперія змушена була оголосити про загальну мобілізацію 17 (30 ― за новим стилем) липня 1914 року. Вже 19 липня (1 серпня ― за новим стилем) Німеччина вступила у війну проти Росії. Згодом у конфлікт втягнулися Франція, Велика Британія та інші держави.
На той час ті, хто взяли участь у протистоянні, ще не знали, що нащадки вважатимуть цю війну Першою світовою. Їй дали назву “Великої війни”, а у 1920-х роках у вжиток увійшла назва “Світова війна”.
Як жили харків’яни у період 1914―1918 років
Харків хоча і знаходився далеко від зони бойових дій, однак вплив війни відчувався буквально в усіх сферах. Місцеве населення продемонструвало патріотичні настрої, підтримуючи офіційний курс імперії. Активно виділялися кошти для допомоги родинам бійців, призваних до армії, поранених військових. З самого Харкова на фронт призвали 11018 осіб, що перебували у запасі ― станом на кінець 1915 року. Внаслідок того, що чоловіків масово відправляли на бій, утворився дефіцит працівників у багатьох галузях. Зокрема, спостерігали нестачу:
- візників;
- дорожніх робітників;
- пекарів;
- чоботарів;
- будівельників.
Харків прийняв до себе багато евакуйованих громадян, біженців з тих населених пунктів, де пролягала лінія фронту. У липні―грудні 1915 року Харківський реєстраційний пункт зафіксував проходження через місто 366,4 тисячі біженців. Станом на листопад 1916 року з цієї кількості переселенців у центрі губернії залишилися 45,9 тисячі громадян, це був найбільший показник серед українських міст.
Цікаво, що перші евакуйовані належали до інтелігенції, проте надалі Харків зайняло чимало чиновників державних установ з території Царства Польського. Ці біженці отримували від держави порівняно великі та стабільні відшкодування втрачених матеріальних цінностей, що зумовило напругу у корінних мешканців. Вони були налаштовані проти, зважаючи на власне досить скрутне становище.
Також у статусі переселенців опинилися робітники евакуйованих з Варшави та Риги заводів. Ці громадяни в Харкові бідували, оскільки їм не забезпечили ні відповідних умов праці, ні гідної оплати. Пізніше вони сформували ядро соціального напруження, і навіть приєдналися до більшовицького руху.
Значну частину тимчасових харків’ян становили солдати. Поранені, знедолені, часто вони не мали пристойного одягу після одужання, і вимушено ходили по вулицях в неохайному стані, обірвані та брудні. На місцеве населення це справляло гнітюче враження. Крім того, Харків наповнився кримінальними елементами з інших міст, що також шукали тут порятунок. Ситуація із безпекою в регіоні суттєво погіршилась.
Наслідки війни для Харківщини
Події Першої світової війни стали відправною точкою до змін чисельності, соціальної та національної структури населення Харкова. Також відбувалися зміни і у психології мешканців міста. Морально харків’ян підкосила економічна дестабілізація: зростання цін, низький рівень оплати праці, переобтяження місцевого бюджету соціальними виплатами. Спостерігалось суттєве невдоволення кваліфікованих робітників, які, по суті, були зрівняні з чорноробами.
Харків’яни демонстрували недовіру до іноземців та всього іноземного, були розповсюджені доноси, прояви національної нетерпимості. Невдоволення мас накопичувалося, війна розхитувала і без того хитку імперську владу, що незабаром вилилося в бунт та розпад Російського самодержавства.
У 1917 році Росія фактично вийшла з війни, дестабілізована внутрішньою політичною кризою. Перша світова війна закінчилась 11 листопада 1918 року, причому, мирний договір Україна підписала вже у новому правовому статусі. Берестейський мир уклали 9 лютого 1918 року між новоствореною Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу.