Льотчик Юрій Погорілий родом з міста Мерефа на Харківщині. В РФ у пресі його називали не інакше, як “карателем”. Він був відважним бійцем-патріотом, до того ж, дуже впертим, всього у житті досягнув самостійно, не маючи зв’язків та протекції. Юрія із вдячністю згадують побратими. Далі на kharkovyes.
Військовий прожив гідно долю, але пішов з життя надто рано. Його не стало 8 серпня 2022 року, як повідомляється на сайті Suspilne.media. Про свого героїчного чоловіка розповіла удова Юрія, Наталія Погоріла. На згадку про коханого у неї залишилися дві доньки.
Молоді роки Юрія Погорілого
Юрій Погорілий народився 2 березня 1976 року. Простий хлопець з Харківщини завжди мріяв стати льотчиком. Тому Юрій усвідомлено вступив після школи саме у Харківський національний університет Повітряних Сил України імені Івана Кожедуба. В юності одружився, вирушив служити в Охтирку Сумської області. Після розформування навчального полку був переведений до Чернігова, де у подружжя Погорілих з’явилась перша донька, Маргарита.
Після Чернігова Юрій вирушив у місто Чугуїв на Харківщині. Там він займався навчанням курсантів. Довелося дуже багато працювати. Майбутні військові потребували не лише професійної підготовки, але і певного виховання. У Чугуєві родина льотчика поповнилась другою дочкою, Діаною.
Юрій Погорілий пішов служити до Миколаєва, також військову службу проходила і його дружина Наталія. У 2013 році авіатор став заступником командира 114-ї бригади тактичної авіації Івано-Франківська, а згодом очолив її.
Захист України у повітряному просторі
За словами Юрія Погорілого, авіація відіграє надзвичайно важливу роль при обороні. Її він називав високоточним типом сил. Авіанальот надовго міг заспокоїти ворога, знешкодити його ― Юрій знав, про що казав, оскільки брав участь у російсько-українському протистоянні.
Ще з липня 2014 року Погорілий літав на бойове застосування. Російська пропаганда називала його карателем, і звинуватила у бомбардуваннях Донецька. Цю звістку сприйняли як достовірну навіть у рідній Мерефі, і поставилися до самого льотчика і його родини вкрай вороже. Та удова військового, Наталія, запевняла, що інформацію добряче перекрутили.
Президент України Петро Порошенко 31 жовтня 2014 року відзначив професіоналізм Юрія, нагородивши його орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Військовий всіляко допомагав молодим пілотам у практиці. Вправно керував трьома типами літаків: Л-39, Су-25 та Міг-29. Віддавав перевагу вчинкам, а не словам, ніколи ні в чому не виправдовувався. Відповідальності не боявся, завжди діяв рішуче, впевнено, а ще йому була притаманна тяга до спорту, багато уваги приділяв своєму фізичному розвитку.
Участь Юрія Погорілого в повномасштабній війні
З 2018 року льотчик вже керував відділом підготовки військових частин авіації у Командуванні Повітряних Сил у Вінниці. Коли розпочалася повномасштабна війна Росії проти України, Юрій не міг бути осторонь. На бойове застосування тоді вже мав право не літати, однак прагнув підтримати своїх курсантів, за яких переживав усією душею.
Під час повномасштабного вторгнення військового нагородили орденом Богдана Хмельницького II ступеня. Відзнаку він отримав за операцію, проведену без втрат у Херсонській області. Стратегічно Юрій міг мислити надзвичайно добре, він показував себе хитрим воїном, був здатен на нестандартні ходи. Адже саме вони часто і визначають успішність бою.
Та яким би вправним не був боєць, але війна є війна. Юрій до останнього боровся і не схибив, не заплямував честь військового. Він загинув, виборюючи свободу для України. Похований герой 15 серпня 2022 року на Алеї слави у селі Чукалівці на Івано-Франківщині.