Наприкінці XIX століття Російська імперія переживала значні соціально-економічні зміни: індустріалізація, зростання міст та збільшення чисельності робітничого класу. На тлі цих процесів в Україні посилювалися національно-визвольні рухи, які прагнули культурної та політичної автономії. Харків як велике промислове, культурне та освітнє місто став одним із центрів розвитку таких рухів. Далі на kharkovyes.com.ua.
Історія створення партії
Наприкінці ХІХ століття на українських землях, які увійшли до складу Російської імперії, почали набирати популярності ідеї національного відродження. Студентські громади у великих містах, таких як Харків, Київ та Одеса, ставали осередками культурно-просвітницької діяльності, яка була спрямована на збереження української мови та культури, мистецтва та народних традицій. Проте з часом стало зрозуміло, що одних культурних ініціатив недостатньо для досягнення таких амбітних цілей, тоді й виникла необхідність у створенні політичної організації. Харків став одним з осередків формування політичних партій на території України.
Заснування партії
Революційну українську партію (РУП) було засновано 11 лютого 1900 року на III з’їзді українських студентських громад у Харкові. Вона стала першою політичною партією на території Наддніпрянської України. Її створення ознаменувало перехід українського національного руху від культурно-просвітницької діяльності до активної політичної боротьби. РУП стала першою українською політичною партією, яка об’єднала представників різних революційних течій.
Ініціатором створення РУП був студент Харківського імператорського університету Дмитро Антонович. До нього долучилися інші студенти та молоді люди, серед яких були Михайло Русів – син відомих громадських діячів Олександра та Софії Русових, Лев Мацієвич – талановитий корабельний інженер та перший український авіатор, а також Боніфацій Камінський – збіднілий дворянин із Полтавщини. Ця група молодих людей, які надихнулися ідеями національного відродження, вирішила створити політичну партію, що буде представляти та відстоювати інтереси українського народу. Програму партії доручили розробити Миколі Міхновському, який був відомий своїми радикальними націоналістичними поглядами.
Спочатку РУП ставила собі за мету відновлення прав України, визначених Переяславським договором від 1654 року. Чисельність партії на той момент становила до 6 тисяч осіб. А також РУП мала кілька своїх періодичних видань.
Діяльність РУП
У перші роки своєї діяльності Революційна українська партія не мала чіткої програми, яка б була точно сформульована.
Проте значний вплив на її ідеологію справила брошура Миколи Міхновського “Самостійна Україна”, що була опублікована у 1900 році. У ній проголошувалася ідея повної незалежності України від Росії. З часом усередині партії виникли розбіжності між прихильниками соціалістичних та націонал-демократичних ідей. Внаслідок цього у 1902 році від РУП від’єдналася Українська народна партія (УНП), яка залишилася під керівництвом Миколи Міхновського. У 1904 році та частиною членів РУП, які дотримувались соціал-демократичних поглядів, був створений Український соціал-демократичний союз (“Спілка”), який був близький за поглядами до російських меншовиків. У складі РУП були студенти, робітники, наймити. А ще партія мала значний вплив на Академічну асоціацію українських студентських громад. Влітку 1905 року у партії було кілька робітничих організацій, які були розташовані у Києві, Полтаві, Лубнах, Ніжині, Білій Церкві, Прилуках, а сільські організації були у Київській, Полтавській та Чернігівській губерніях.
У 1905 році РУП було перейменовано на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП), лідерами якої стали Володимир Винниченко та Симон Петлюра.
УСДРП зосередилася на захисті інтересів українського робітничого класу та продовжила боротьбу за національні права українців у складі Російської імперії. Важливим напрямом діяльності партії було залучення української молоді з російських революційних організацій до національного руху.
Взаємовідносини з іншими партіями
Взаємини РУП з Російською соціал-демократичною робітничою партією (РСДРП) були складними. Частина членів РУП, особливо Закордонний комітет у Львові, виступала за співпрацю з РСДРП та пропонувала долучитися до неї на правах автономної фракції. Однак Центральний комітет РУП у Харкові наполягав на збереженні незалежності та української ідентичності партії. Ці розбіжності зрештою призвели до розколу та створення нових політичних організацій.
Революційна українська партія відіграла ключову роль у становленні українського політичного руху. Вона стала першою організацією, що поєднала національні та соціалістичні ідеї. Її діяльність заклала підвалини для подальших політичних процесів в Україні та вплинула на формування національної самосвідомості українців.
Хештеги:
Перша політична партія, Михайло Міхновський, незалежність України, РУП, студентські громади, самостійна Україна, культурно-просвітницька діяльність, Дмитро Антонович, Симон Петлюра, УСДРП.
Список використаних джерел інформації: