Харків було захоплено у жовтні 1941 року. Через запеклі бої більшість будівель у місті було зруйновано і практично всі підприємства припинили свою роботу. За 23 місяці, саме стільки тривала окупація Харкова фашистами, представники німецької влади намагалися встановити свої порядки. Дещо було відновлено, але тільки те, що було в інтересах для німців. Бої, які велися за визволення міста у 1943 році, також призвели до великих руйнувань, а на відновлення міста знадобилися десятиліття. Далі на kharkovyes.com.ua.
Масштаб руйнувань міста під час Другої світової війни
Харків посів друге місце серед найбільш зруйнованих міст, які постраждали від фашистської армії під час Другої світової війни. На першому місці був лише Сталінград. А потім Харків був визнаний одним із найбільш зруйнованих міст у Європі.
Першочергова проблема була пов’язана з руйнуваннями житлового фонду, близько 50% якого було повністю знищено.Харків’яни, що залишилися хоч з якимось житлом, одразу почали відновлювати його всіма силами. Деякі міські жителі тимчасово переїхали до області. Німецькі фашисти зруйнували також:
- заводи, промислові підприємства;
- школи, інститути та інші навчальні заклади;
- театри, кінотеатри та культурні центри;
- пам’ятники архітектури;
- готелі;
- Будинок піонерів та безліч інших будівель.
Серйозно постраждала транспортна система, адже трамвайне депо практично не функціонувало. Особисті автомобілі німці відібрали у харків’ян для потреб своєї армії.
За різними оцінками, загальні збитки, завдані Харкову, становили понад 30 мільярдів рублів. Таким чином, місто потребувало всебічного відновлення. Потрібно було забезпечити харків’янам наявність даху над головою, відновити та запустити в роботу підприємства, налагодити систему логістики та забезпечити дітям можливість навчатися.
Відновлення промисловості
Через місяць після звільнення Харкова від фашистської окупації у ньому було створено Харківський проєктний інститут. Радянський уряд поставив перед ним мету створити план з відновлення зруйнованих міських ресурсів і максимально прискорити його реалізацію. І першочерговим завданням стало відновлення промисловості.
До роботи над проєктуванням та реалізацією відновлення промислових об’єктів залучалися фахівці з різних регіонів Радянського Союзу. Велика кількість працівників до Харкова приїжджала з Уралу. Це були представники робочих спеціальностей, будівельники, і інженери, провідні розробники.
У перші місяці активно проводили роботи з усунення завалів. Було налагоджено вивіз сміття. Коли вулиці було очищено, почалися будівельні роботи. Але на той час вже настала зима, тому з повною силою їх почали вести навесні. На початку 1945 року вдалося повністю або частково відновити більшу частину промислових об’єктів у місті, у тому числі водопостачання та каналізацію, громадський транспорт, заводи та різні підприємства. А до 1948 року промислова сфера у Харкові вийшла на колишній, довоєнний рівень.
Відновлення цивільних будівель
Щоб злагоджено керувати містом, потрібно було відновити цивільні будівлі. Перед інженерами було поставлено завдання використовувати архівні матеріали, щоб не виконувати зайвих вимірів. За їхніми замальовками створювалися креслення, які одразу передавалися в роботу. Будівельні бригади часто працювали без вихідних і щоб не гаяти час на дорогу, будівельники ночували на об’єктах.
Оскільки будівля Міськвиконкому була повністю зруйнована, міська рада займала один із поверхів будівлі, відомої зараз як універмаг “Дитячий світ”. Там проводилися засідання та наради, але місця було мало, а з електрикою були проблеми. Тому відновлення будівлі Міськвиконкому було виконано одним із перших.
Паралельно з роботами над цивільними будинками велися роботи з питань житлового фонду. З 1944 по 1948 рік вдалося відновити понад 700 000 кв. м. житла.
Подальше відродження Харкова
Харків видозмінювався настільки швидко, що через 10 років він у рази перевершував довоєнне місто. Крім відновлених промислових об’єктів, цивільних будівель та житлових будинків активно будувалися нові. Наприклад, за кілька років було збудовано завод з виготовлення плит та дорожніх машин.
У 1952 році було збудовано залізничний вокзал, відомий зараз, як Південний вокзал. У 1955 році вперше почав працювати телевізійний центр. А на початку 1960-х років розпочалося активне будівництво житлових комплексів. З’являлися цілі масиви, а ринок нерухомості у місті вийшов на новий рівень.
Харків знову став промисловим та культурним центром України. Активно розвивалася науково-освітня сфера, тому в місто почали приїжджати студенти з різних міст Радянського Союзу, а його економіка почала стрімко розвиватися. Через збільшення кількості населення та туристів у місті, було побудовано метрополітен. Його відкриття відбулось у 1975 році.
На жаль, найбільша цінність Харкова, яка була безповоротно втрачена під час Другої світової війни – це люди. Вони вмирали від голоду, хвороб та антисанітарії, бомбардувань та репресій з боку німців. Харків втратив свій генофонд, а відновити цю втрату неможливо.