Геннадій Кернес займав керівні посади у Харкові ще на початку 2000-х. Він був секретарем міськради у 2002 та 2006-2010 роках, а згодом став мером міста. Складно знайти в Україні такого мера, який мав би настільки суперечливу репутацію як Геннадій Кернес. На його життя не раз скоювали замахи, ще з молодих років його підозрювали у злочинах. Він був яскравим представником “лихих 90-х” на Харківщині. Проте це не стало на заваді і в чомусь навпаки навіть допомогло отримати повагу та довіру харків’ян. Геннадій Адольфович любив Харків та його мешканців, працював задля розвитку міста. Харків став одним із найкращих міст України за його керівництва. Далі на kharkovyes.com.ua.
Від звичайного робітника до бізнесмена та політика
Почав свою трудову діяльність Геннадій Кернес у 1970-х роках простим робітником. Він був і слюсарем, і зливальником-розливальником молока, і майстром по ремонту годинників. Але деякі харківські ЗМІ писали, що у ті роки його підозрювали у шахрайстві та інших злочинах. Журналісти навіть стверджували, що його було засуджено до трьох років позбавлення волі. Проте ця судимість була знята.
У 23 роки Геннадій вперше одружився з Оксаною Василенко, у пари народився син Кирило. Та шлюб протримався недовго, через декілька років вони розлучилися.
У 1986 році Геннадій отримав патент на індивідуальну трудову діяльність, відкрив власну майстерню з пошиття одягу.
Політикою Геннадій Адольфович почав цікавитися на початку 2000-х років. Він активно піддавав гострій критиці тодішню владу Харкова. Фінансував молодіжне об’єднання “Новий Харків”. За його словами там він готував до роботи нове покоління майбутніх політиків не тільки міста, а й усієї країни. Також він став депутатом Харківської міської ради, брав участь у діяльності комісії з питань планування бюджету та фінансів.
Вдруге Геннадій одружився з донькою колишнього заступника Генпрокурора України, Оксаною Гайсинською.
За результатами місцевих виборів 2010 року Геннадій Кернес обійняв посаду міського голови Харкова. За нього проголосували 130 352 виборці. На той момент він вже був власником низки підприємств та нерухомості у Харкові. Наприклад, йому належали готель “Національ”, завод “Металіст”. А також Геннадій Адольфович був співвласником газети “Вечірній Харків” та телевізійної компанії “Тоніс-центр”, володів частиною акцій “7-го телеканалу”.
У 2015 та 2020 роках Геннадій Кернес вигравав вибори одразу у першому турі. Під час голосування 2020 року, він виграв попри те, що навіть не вів передвиборчу кампанію, бо знаходився на лікуванні у Німеччині. Серед харків’ян ходили чутки, що їхній міський голова у реанімації у тяжкому стані або вже помер. Проте містяни все одно віддавали свої голоси за того, хто за багато років отримав авторитет лідера. Аналізуючи ці успіхи, експерти визнавали : харків’яни дуже любили Геннадія Кернеса.
Замах на Геннадія Кернеса у 2014 році
Геннадій Адольфович пережив не один замах на життя. У медіа гомоніли про те, як не раз вибухали і горіли його автомобілі. Одного разу серйозно постраждав чоловік, що знаходився поруч з мером. Проте замах навесні 2014 року був ще небезпечнішим.
28 квітня приблизно о 12 годині Геннадію Кернесу завдали кульового поранення під час його велопрогулянки. Йому вистрелили в спину, куля пройшла навиліт. У тяжкому стані мера доправили до лікарні. Лікарі не давали жодних гарантій чи він виживе. Згодом стало відомо, що Геннадія Адольфовича направили до ізраїльської клініки. Досі не знайдені ні замовники, ні виконавці злочину. Отримане поранення прикувало Геннадія Кернеса до інвалідного візка, з якого він продовжував керувати містом. Невдовзі після замаху на мера, застрелили його близького друга Юрія Димента.
Харківські депутати, серед яких був Михайло Добкін, припускали, що за замахом стоять люди з кримінальним минулим, які перебралися до Харкова з Донецька і Луганська. Однією з версій слідства була помста сепаратистів за активний супротив мера спробам дестабілізувати політичну ситуацію у Харкові.
Помер Геннадій Кернес 2020 року через важкі ускладнення, що дав на його організм Covid-19. Близькі вважають, що він пішов з життя героєм та переможцем, який так і не здався ворогам.