Перші місяці війни, коли фашисти намагалися захопити Харків, два важких роки окупації та найжорстокіші бої за його визволення – все це призвело до сильних руйнувань міста. Коли в серпні 1943 року Харків нарешті визволили, перед харків’янами постало неймовірно складне завдання – відновити та відбудувати свій дім. Далі на kharkovyes.com.ua.
Харків після визволення: місто, яке вистояло
Перші дні після визволення Харків являв собою дуже сумне видовище. Обгорілі й зруйновані будинки, завалені уламками вулиці, парки та двори, руїни заводів та фабрик, лікарень та шкіл – саме таким був Харків в серпні 1943 року. Місто, яке до війни було домом для 900 тисяч людей, тепер налічувало лише 180-190 тисяч жителів. Багато хто загинув на фронті або під час окупації, когось вивезли до Німеччини, хтось поїхав в евакуацію. Але всупереч усім труднощам городяни були щасливі – місто, нарешті, було вільним.
30 серпня 1943 року Харківський обком КП(б)У звернувся до містян із закликом допомогти у відбудові міста: відновити роботу заводів та фабрик, відбудувати дороги, мости, школи та бібліотеки, лікарні та будинки. Й харків’яни відгукнулися. Так, у повоєнному Харкові в кожного були свої труднощі, свої втрати, але була й спільна мета – якнайшвидше повернути до життя улюблене місто.
Перші кроки до відновлення: розчищення завалів
Відновлення Харкова почалося з розчищення завалів. Працювали всі: жінки та чоловіки, підлітки та люди похилого віку. Фахівців та техніки катастрофічно не вистачало, тож харків’яни брали лопати, кирки, ноші та виходили на вулиці. Розчищали місто з ранку й до пізнього вечора. Хтось трудився весь день, а хтось приходив на кілька годин до або після основної роботи. Й кожна прибрана цеглинка та уламок, кожен розчищений метр вулиці або парку були ще одним кроком до відновлення міста.
Фабрики та заводи: індустріальне серце Харкова
Особливу увагу приділяли відновленню промислових підприємств. Харків завжди був великим промисловим центром, й повернення до роботи заводів та фабрик означало не тільки економічне відродження та нові робочі місця для городян, а й приплив людей з інших регіонів, що було дуже важливо для подальшого розвитку міста.
Щоб допомогти у відновленні промисловості, до Харкова з усього СРСР приїжджали найкращі інженери, конструктори та кваліфіковані робітники. До початку 1945 року об’єднаними зусиллями вдалося, частково або повністю, відновити більшу частину промислових підприємств міста. Заводи та фабрики почали випускати свою продукцію, з’явилися нові робочі місця, й до Харкова знову почали приїжджати люди. Звичайно, до колишньої величі було ще далеко. Але місто поступово поверталося до життя.
Відновлення зруйнованого житла
Не менш важливим питанням було й відновлення житла. Більшість будинків було зруйновано і непридатне для проживання. Багато харків’ян тулилися в підвальних приміщеннях або якихось тимчасових притулках. Будівельні бригади з усієї країни допомагали відновлювати житлові будинки, але головною силою знову стали самі харків’яни. З 1944 по 1948 рік спільними зусиллями було відновлено понад 700 тисяч квадратних метрів житла. Поступово городяни поверталися у свої домівки. Й кожен новий будинок або відремонтована квартира ставали маленькими перемогами.
Від руйнувань до відродження: дороги, мости, транспорт
Відновлювали не тільки будинки та заводи, а й постраждалу інфраструктуру міста. Ремонтували дороги й мости, відновлювали лінії електропередач й водопостачання. Містом знову стали їздити трамваї. Поступово відкривалися школи та дитячі садки, лікарні та поліклініки, театри та бібліотеки. Звичайно, не виходило відновити все одразу, але потихеньку харків’яни поверталися до звичного життя, в місті знову чувся сміх, на відкритих майданчиках заграла музика, а з пекарень пахло свіжим хлібом.
Харківський судовий процес над військовими злочинцями
Важливою подією в історії визволеного Харкова став судовий процес у грудні 1943 року. Це був перший в історії СРСР відкритий судовий процес над фашистами та їхніми поплічниками. На лаві підсудних опинилися німецькі військові злочинці та жителі міста, які перейшли на бік окупантів. Усіх обвинувачених визнали винними у скоєнні воєнних злочинів та засудили до смертної кари. Вирок був приведений у виконання 20 грудня 1943 року на Благовіщенському ринку Харкова в присутності понад 40 тисяч жителів. Цей процес став важливим кроком у боротьбі за справедливість й став прецедентом для наступних судів, включно з відомим Нюрнберзьким трибуналом.
Повоєнний Харків: місто, яке вистояло
Відновлення Харкова – це заслуга не тільки архітекторів, інженерів, конструкторів та будівельників. Це заслуга й звичайних городян – тих, які в довоєнному житті не мали жодного стосунку до будівництва. Робочих та селян, кухарів та домогосподарок, продавців та перукарів – усіх тих, хто пережив жахіття війни та окупації. Завдяки їхній праці Харків не тільки повернув собі довоєнну славу, а й став ще прекраснішим. А до середини 1950-х років навіть перевищив довоєнний рівень розвитку.
Історія звільненого Харкова – це історія про те, що завжди все можна почати спочатку. Кожна цеглинка, кожен відновлений будинок або школа, квітучий парк або сквер, кожна посмішка на обличчях городян – це не просто символ перемоги та відродження. Це символ незламної волі та мужності харків’ян. А ще – неймовірної любові до свого прекрасного міста.