Область більше не буде такою, як раніше. Територіальна реформа, проведена за методикою Євросоюзу повністю зруйнує стереотипи держуправління адміністративними одиницями. На відміну від більшості областей Харківщина виявилася дуже не очевидна з можливих варіантів. Приміський щільний конгломерат і по населенню і по інфраструктурі. А дальні райони – малонаселені, але мають свою самобутність. Далі на kharkovyes.
Історично склалося переважання в районах певних традицій і специфіки складу населення. Є райони, що зберегли народний етнос українських традицій, є індустріалізовані райони, в яких здебыльшого живуть нащадки переселенців 1930-х з далеких регіонів. Чугуїв –«військове містечко», в якому так і залишилися жити з часів СРСР ты, що приїхали з усіх просторів неосяжної імперії. Люботин – російськомовний, а в Богодухові багато української мови, особливо серед старшого покоління. Нова Водолага стверджує, що по культурі ніяк не сумісна з Красноградом. Зміїв не уявляє як можна побрататися з Чугуєвим.
І якщо по більшості районів питання входження їх «в інший район» підтримували представники влади та депутати, то в Богодухові активно заперечують керівні особи державних структур управління.
Голова Богодухівської райради Володимир Шаров під час публічного обговорення проекту сказав:
«Богодухів рівновіддалений від усіх населених пунктів, він знаходиться в центрі району. Люботин знаходиться на околиці району, і це незручно. Що стосується історичного моменту: раніше і Краснокутський, і частину Золочівського району входили до складу Богодухівського району. Ми спілкувалися з ними, вони кажуть, що їм не підходить Люботин». У боротьбу проти Люботина долучилися місцеві депутати, вони звернулися до депутата облради Миколи Пушкаря, той звернувся з листом до прем’єр-міністра і попросив зробити центром Богодухів.
Люботинський міський голова Леонід Лазуренко говорить майбутнім землякам:
«Місто Люботин відповідає всім вимогам. Ми будемо більш продуктивними і будемо працювати для того, щоб наш район був краще. Більшість голів ОТГ схиляються до того, що Люботин більше підходить. Траса Київ — Довжанський проходить поряд, є великий залізничний вузол, це дає можливість всім зручно приїхати в центр району».
Також проти входження в Чугуївський район заперечує райрада Змієвського району.
Голова Зміївської райради Тетяна Тимофєєва стверджує:
«У нас немає транспортного сполучення з Чугуєвом, туди немає дороги з твердим покриттям. У нас ніколи не було зв’язків з Чугуєвом. Наприклад, з Тарановки до Чугуєва їхати 83 кілометри.Наша пропозиція: Зміївський район об’єднати з Балаклійського район і додати Безлюдівський ОТГ з Харківського району».
Але Міністерство регіонального розвитку важко переспорити. Один з авторів територіально розподілу районів області, віце-президент Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області Микола Тітов сказав:
«150 тисяч в одному районі – це рекомендації Євросоюзу і Мінрегіонрозвитку орієнтується на них, тому що були прецеденти, коли в маленьких областях намагалися створити дуже багато районів. Наша особливість: велика площа територій та невелика щільність населення. Ми змогли переконати Мінрегіонрозвитку в тому, що Красноградський і Куп’янський райони не набагато менше за населенням, ніж 150 тисяч. Зате всі інші критерії були витримані. У нас 93% населених пунктів розташовані від центру в радіусі 60 км, а 78% взагалі в межах 30 км, це один з кращих показників в Україні. Бюджет буде приблизно однаковим зведений, усюди буде приблизно по 70 шкіл».
Державні адміністрації в нинішніх 27 районах залишаться працювати до кінця 2020-го року, за цей час вони повинні будуть передати повноваження в нові центри. Пізніше на їх місці, швидше за все, будуть представництва нових районних адміністрацій або префектів, якщо їх інститут буде введений.