Вівторок, 19 Березня, 2024

Що розповів Геннадій Кернес про Євгена Кушнарьова Дмитру Гордону?

З моменту смерті мера Харкова Геннадія Кернеса вже пройшло 40 днів. У зв’язку з чим не так давно, як два дні тому, журналіст Дмитро Гордон виклав інтерв’ю з покійним міським головою, яке як зазначалося у описі до нього, було записане 11 жовтня 2013 року, і за проханням самого Кернеса не вийшло, пише kharkovyes.com.ua.

Коротко про…

(Дмитро Гордон та Геннадій Кернес)

Однією з тем, які обговорювали Дмитро Гордон та Геннадій Кернес, була Помаранчева революція, де журналіст зазначив, що під час революції мер Харкова підтримував протестувальників. А також виступав проти Євгена Кушнарьова, який на той час перебував у складі Партії Регіонів.

На це Кернес відповів, що Помаранчеву революцію він не підтримував, однак був одним з  ініціаторів збору людей з приводу звільнення так званої контрибуції, пов’язаної з телебаченням. Оскільки, як пояснив пізніше, коли він виступав проти Кушнарьова, останній заборонив ретранслювати 5 канал на одному з харківських телеканалів, до якого мав відношення міський голова. Так, коли про це дізнався Кернес, він миттєво виступив у прямому ефірі, де звернувся до харків’ян, оголосивши про те, що Кушнарьов не пройде через ті ідеї, які, цитуючи політика, «він проповідував».

З приводу симпатій до Кушнарьова, як до опонента, Кернес наголосив, що під час 2004-2005 рр., він підтримував тісні, товариські стосунки як з Кушнарьовим, так і з тогочасними харківськими депутатами Партії Регіонів, надавав можливість як обом сторонам, так і в пріоритеті тим, кого підтримували «регіонали», аби завжди була об’єктивна позиція на той час, і після його зустрічі з Кушанрьовим, відбулася серйозна і продуктивна розмова. Після якої, як згадував Геннадій Кернес, взаємних притязань ані він, ані Кушнарьов один до одного не мали. Безумовно, за його думкою, Харків у більшому обсязі завжди брав участь в усіх змінах, будь то радянська влада, чи незалежна Україна, будь-які процеси, пов’язані з революцією. При цьому полтик заявляв, що найголовніше в цьому те, щоб ті, хто брав участь в цих подіях, зробили висновки, бо якщо й будуть припущені помилки, щоб вони не боялися, і не соромилися їх визнавати.

«Індивідуально кожен обирає для себе, але один у полі не воїн»

Перший мер Харкова (1990-1996 рр.) Євген Кушнарьов (1951-2007 р.ж.)

Також Геннадій Кернес додав, що за його думкою, вішати на людину засудження того, на якому боці вона була, можна в доброму сенсі слова здивуватися, тому що кому це вигідно, той і буде на це спиратися. Він зауважує, що це не основний критерій відбору людей до команди тих, хто може піти вперед для досягнення загального результату. Кернес каже, що у даному випадку, цитуючи екс-очільника Харкова, «короля грає свита».

Наступним у списку питань Дмитра Ілліча виступало запитання про Євгена Кушнарьова, а саме чи була його загибель трагічним випадком чи спланованим наперед вбивством. Слід нагадати, що Євген Петрович Кушнарьов був першим міським головою Харкова в період з 1990 по 1996 роки, а незадовго до загибелі перебував на посаді голови Харківської міської ради. Відповідь Кернеса полягала у тому, що його загибель абсолютно цілком і повністю трагічний випадок. Він додав, що добре знав його родину, однак, за його думкою, полювання, яким захоплювався Кушнарьов, наводить на різні думки, оскільки після оприлюднення такої інформації, з’являлися цинічні та холоднокровні інтриги. У висновку мер Харкова зазначив, що наразі найголовнішим завданням повинно виступати збереження пам’яті про Кушнарьова.

На сьогодні Геннадія Кернеса поховано поруч з Євгеном Кушнарьовим, на другому міському цвинтарі Харкова. Міський голова помер 17 грудня 2020 року від наслідків коронавірусу у німецькому шпиталю «Шаріте». Політик не з’являвся на публіці з серпня минулого року.

До речі, пам’ять про Геннадія Кернеса збиралися увічнити, назвавши на його честь вулицю, станцію метро і навіть відкрити йому пам’ятник. Однак, наразі жодна з цих пропозицій не стоїть на повістці дня, залишивши на розгляді присвоєння покійному міському голові звання «почесного громадянина Харкова».

.,.,.,.