Вівторок, 19 Березня, 2024

Українізація сфери обслуговування Харкова

«Харків – це місто з критичним рівнем дискримінації української мови на підконтрольній території». Приблизно так характеризували в своїх звітах сторонні спостерігачі моніторингових організацій обстановку головного міста північно-східного регіону. Про ситуацію в місті розповідає сайт kharkovyes.

Мовна ситуація – «яка різниця, якою»

Соціальні мережі допомагають вирішити завдання подібного моніторингу, оскільки багато хто не соромляться писати коментарі під численними публікаціями, репостами і писати саме в агресивній формі. Але, тим не менше, Харків дивний тим, що тут ніколи не було мовних конфліктів, ні з якого приводу, і етнічні росіяни, принесені вітром будівництва соціалізму за часів СРСР і етнічні нащадки українського козацтва, ні коли цьому на надавали значення. В районах області, де носіїв української мови більше ніж у великому космополітичному місті, люди могли розмовляти один з одним на різних мовах і повністю розуміти один одного, точніше розуміти повністю українську мову.

Краща ілюстрація двомовності в Харкові – газетні кіоски з виданнями на обох мовах або плакати на фасаді Театру опери та балету, які рекламують концерти як на російській, так і на українській мові. У місто їздять артисти з Росії, взимку кілька вистав дали російські колективи, восени в Харкові виступали “Машина часу”, Тетяна і Сергій Нікітіни.

Унікальність феномену побутового двомовності, існуючого саме на території України, була підтвердження лінгвістами. У ті ж часи бурхливих будівництв союзу і розподілів після ВНЗ, коли україномовних заносило в Сибір, на Далекий Схід, виявлялося те, що місцеві фактично взагалі не розуміли мову, не розуміючи значення навіть найпростіших «кудись» «десь» «тобто».

Подібно, за свідченнями очевидців, в тих місцях і в тій обстановці, яка називається «АТО» або «ООС», приїжджих, немісцевих росіян іноді шокувало те, що цілі батальйони, бригади ЗСУ, загони добровольців з нашого регіону – розмовляли всі поголовно на російською.

Волонтерський проект українізації

Мовної проблеми на Харківщині немає, тому треба проводити «лагідну українізацію» – вирішити волонтери, які створили рух «Мова-Харків» і зайнялися рухом популяризації українізації закладів сфери обслуговування в Харкові.

Мова не йде про те, що б ходити і доповідати про порушення мовного закону в поліцію. Група корінних харків’ян, що перейшла на українську мову в побуті, придумує мотивації і акції популяризації державної мови. Активісти вирішили об’єднати українізовані кафе, ресторани в окрему своєрідну рекламну мережу. Додатково писати про них в соцмережах, позитивні відгуки на їх сайтах, рекомендувати знайомим. Багатьом власникам закладів сподобалася така ідея додаткової реклами. Переробляються вивіски, меню друкується українською, стимулюють персонал на українське спілкування.

«Ми починаємо своєрідну боротьбу за українізацію даної сфери. Перед тим, як почати писати скарги, ми вирішили проводити переговори з установами сфери обслуговування. І незабаром ми опублікуємо карту з дружніми для україномовних закладами» – оголошують волонтери на своїй сторінці  Фейсбуку і наводять вже приклади бізнесу, який успішно українізується.

У той же час «україністи» попереджають, що незабаром можуть перейти до більш категоричних дій і відповідно до Закону України «Про мову», просять повідомляти в телеграм-канал про заклади, де вимоги закону повністю ігноруються.

Активісти підкреслюють, що спеціально для співробітників сфери обслуговування, продавців, офіціантів, для всіх які спілкуються з клієнтами, Харків надає можливість абсолютно безкоштовно навчитися розмовляти українською.

Велику популярність в Харкові знайшла безкоштовна школа української мови, організована також волонтерами, за офіційної підтримки міськради. Проект «Мій улюблений український Харків», розроблений громадською організацією «Арки ГРУП», став одним з переможців Міського конкурсу інноваційно-інвестиційних та іміджевих проектів 2019 року і реалізується за підтримки Управління інноваційного розвитку та іміджевих проектів Харківської міської ради.

Начальниця Управління розвитку та іміджевих проектів Вікторія Грецька-Миргородська восени минулого року на відкритті цієї школи підкреслила:

«Надихнути і зацікавити – саме це потрібно робити, щоб мотивувати до спілкування українською. Я в цьому впевнена на 100%. Тому що тільки зацікавленість і захоплення рідною мовою може спонукати людину вивчати і поглиблювати знання, із задоволенням читати літературу українською та дивитися фільми рідною мовою. Це не буде мейнстрімом, а стане тим, що вже ніколи не вийде з моди. Проект відкритий для всіх, хто хоче вивчати або поглибити свої знання української. Я пишаюся тим, що я є частиною такого важливого для міста і країни проекту. До речі, надихнувшись проектом, я записала на курси з української власного сина ».

На думку харківських політологів мовні проблеми можуть виникати тільки у невеликої частини переважно літніх людей, що переїхали в радянські часи з Росії, які не знайшли себе в новій Україні після розвалу союзу, в тому разі – через занепад економіки.

«Для них ближче залишається Росія, – каже соціолог. – На цьому тлі є ідея реставрації СРСР, яку підтримують близько 8% відсотків харків’ян».

.,.,.,.